«Слово про Ігорів полк»

            Богдан Михайлович Стельмах –  український поет, драматург, перекладач, автор українських пісень.Лауреат літературних премій імені М. Шашкевича, І. Котляревського, Л. Українки, премії «Благовіст», Першої премії конкурсу «Коронація слова» у номінації «Пісенна лірика».Член Національної Спілки письменників України з 1977р., член Народного Руху з дня його заснування.

            Народився Богдан Михайлович 2 жовтня 1943р. у с. Туркотин Золочевського району Львівської області.  Вчився в Туркотинський початковій та Куровицькій семірічній школах. З 1957р. -- у Львові, де 1960-го закінчив  середню школу №22. Студіював у Львівському університеті І. Франка – спершу на механіко - математичному, потім на філологічному факультетах. Заочно закінчив Українську академію друкарства. Він є автором багатьох книжок.  З перекладів слід назвати переспіви давньоєгіпетської лірики, інтерпретацію поеми «Слово про Ігорів полк».

           Віршований переклад «Слова..» був опубликований у 1987р. у журналі «Жовтень». Іноді  Богдан Стельмах допускає неправомірне змінювання наголосу (Всеслав, Глебовна, Кончака). В перекладі чимало самобутнього тлумачення і інтерпретацій. Так, у слові «усобиця»  Богдан Михайлович баче указання не на князівські крамоли, а на змагання співаків: «Казав, що наче пам»ятає,    як в давнину вони змаглись.» Фразу «Кая раны дорога, братіє» перекладач передає як «Чи ж то до ран, кохана братіє, коли вже про життя не дбається.» Вдалим слідує вважати переклад дієслова «въстала» як «лучилася»: «Уже бо, братіє, невесело,-- сумна година нам лучилася.»  Услід за М. І. Дєєм Богдан Михайлович розуміє висловлювання «по бълъ отъ двора» як вказівка на дань за дівчиною. Цілком виправдані і вдалі такі відповідності, як «вогнестріли» замість «шерешири», «золотикутий» замість «чаклунська душа в тілі» замість «вєща душа в друзє тєлє», «у затінку дерев зелених» замість «под сънію зелену древу» і т.д. Однак, деякі його тлумачення неприпустими: так, він пропонує читати у фразі «Начати же ся тъй пєсни по былинамъ сего времени, а не по замышленію Бояню» замість «не» -- «но», у значенні «только» (з перекладом «а только по замышлению»), хоча цей союз з таким значенням не зустрічається у давньоруській мові.

         Зараз Богдан Михайлович Стельмах живе і працює у м. Львові.

 

                                                                                   

                                                           Ольга Обиденна

                                                           молодший науковий  співробітник 

                                             сектору наукової та просвітницької роботи.

                                                                                                                                

Спадкоємність поколінь

                                    

14  жовтня країна  відзначає День захисника України.  Святкування його на державному рівні започатковане згідно  Указу Президента України з 2014 року. Цей день вибраний недаремно. Саме цього дня святкується велике християнське свято -  День Покрови Пресвятої Богородиці,  давньої покровительки  українського козацтва. Козаки  були захисниками України, боронячи  і захищаючи її кордони,  незалежність , її віру, звичаї і традиції. 

Спадкоємцями славних козаків є наші сучасні захисники, яким також доводиться захищати нашу країну, нашу державність на сході України. З початком конфлікту з незаконними збройними формуваннями так званих Донецької і Луганської «народних республік» наші краяни  також пішли боронити цілісність і незалежність держави. З 1914 року відбулося шість хвиль мобілізації, військкоматом було залучено понад 140 мешканців району. А ще були добровольці, контрактники, правоохоронці, прикордонники. Тож зараз порахувати, скільки наших краян стало на захист України, неможливо. Багато з них воювали дві, три і більше ротацій. Статус учасників бойовий дій має  понад сотня наших земляків. Багато  з них нагороджено  орденами і медалями. Є і такі, що отримали важкі поранення. Один з них - Михайло Лупейко - наш «Ангел». Добровольцем пішов на захист України. Пройшов Донецький аеропорт, інші важкі бої, був поранений. Та особливо важке поранення отримав на Світлодарській дузі. Залишившись без обох ніг, не впав у відчай і залишився незламний духом.

Вічним болем Новгород-Сіверщини стали четверо наших земляків, які віддали своє життя за свободу нашої країни. Згадаймо їх імена: Валерій Бондаренко – загинув в травні 2014 року біля Новосвітлівки Краснодонського району, Іван Гулевський – помер в шпиталі в листопаді 2015, Олег Соломаха – загинув під Вуглегірськом  в січні 2015 року, Ігор Медведь – червень 2016 року, станція Майорськ.

 Нещодавно фонди нашого музею поповнилися новими надходженнями. Свої особисті речі, серед яких форма, індивідуальна медична аптечка та ін.,  передав Шарпило Геннадій – старший солдат 95-ї аеромобільної десантної бригади. Двічі воював він у зоні АТО (ООС). Його шлях проліг через Слов»янськ, Краматорськ, Авдіїївку. Його речі, як і речі та фотографії інших захисників України, розміщено в експозиції краєзнавчого відділу музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».

 

                                                     Н. Авдієнко. Завідуюча краєзнавчим відділом 

                                                     музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».

 

До 270-ї річниці з дня народження Олексія Кириловича Розумовського

Олексій Кирилович Розумовський -- державний діяч, граф, син останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського, брат Андрія і Івана Розумовських. Народився 12 вересня 1748 року.

1030 років хрещення Русі-України

Річницю хрещення Київської Русі – України в нашій незалежній державі відзначають уже вдесяте. Великий київський князь Володимир у 988 році сам прийняв християнство і ввів православну віру у землі  давньої Русі. А у 2008 році Указом Президента України  Віктора Ющенка було засноване державне свято – День хрещення Київської Русі – України.

Новгород - Сіверському духовному училищу 200 років

                                                                            

Новгород-Сіверське духовне училище розпочало свою діяльність  22 липня 1818 року. Середній навчальний заклад, духовного спрямування розташовувався на території Спасо - Преображенського монастиря в мурованому двоповерховому корпусі . Училище   було відкрите на основі розформованої  духовної семінарії.  На другому поверсі будівлі  знаходились  12 жилих кімнат, а на першому було 4-класні кімнати, де проводилось навчання. Училище також використовувало два флігелі : лікарняний, для кухні та їдальні  і  інші господарські приміщення. Навчалися  4 роки.

До 180- річчя з дня народження Омеляна Огоновського- літературознавця, письменника, перекладача «Слова о полку Ігоревім»

      Народився Омелян Михайлович  3 серпня 1833 року в  с. Григорові на Рогатинщині ,нині Івано-Франківська область в   сім’ї  священика. Навчався у Львівській духовній семінарії. З 1863 року стає викладачем релігії, української мови та літератури в Академічній гімназії у Львові.

У 1865 року закінчив Львівський університет. З 1867 року очолював у ньому кафедру «руської» (української) мови і літератури. Далі у 1870 році продовжував навчання у Віденському університеті.  З 1881 року був  обраний членом-кореспондентом Польської Академії наук.

До 85 –річниці з дня народженння. Український мовознавець.

Василь Васильович Німчук . Ця людина добре знана в  науковому  мовному середовищі. Дослідник давньоруської та старослов'янської мов, історії, діалектів та ономастики української мови, історії української літературної мови, історії української лінгвістики, проблем української мови як конфесійної тощо.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,