Життя, покладене на олтар служіння Дитячій Музі. - Слово о полку Игоревім

Життя, покладене на олтар служіння Дитячій Музі.

Є письменники, що цілком віддали своє життя дитячій літературі — дуже важкій, іноді малопомітній літературній роботі. Серед них   ім’я   чудової поетеси - Наталі Львівни Забіли.

     Народилася письменниця 5 березня 1903 року в місті Петербурзі у дворянській родині з великими мистецькими традиціями.

Старовинний козацько-старшинський рід Забіл був багатим на яскраві постаті. Дід її — відомий скульптор Пармен  Забіла (Забела). Родинні зв’язки єднають письменницю з уславленими живописцями  М.Ге та М. Врубелем, українським поетом Віктором Забілою.  Отже, дівчинка зростала в атмосфері захоплення художнім словом, музикою, живописом, і це, певна річ, вплинуло на її розвиток, художні смаки.   Вже в дитинстві пробувала писати вірші, казки, оповідання.

     1917 року сім’я майбутньої письменниці переїхала в Україну,  та оселилася поблизу міста Харкова в невеличкому селищі Люботин (нині місто). Ще 16-річною Н. Забіла почала працювати вчителькою, згодом закінчила Харківський інститут народної освіти.  В студентські роки Наталя пише твори для дітей, прозу та поезію.   1924 року, будучи студенткою, Н. Забіла надрукувала свій перший вірш. Відтоді дедалі частіше її твори з’являються в багатьох українських газетах та журналах, а в 1926—1927 рр. виходять перші книжки.    І хоч час від часу у неї виходять книги й для дорослого читача, однак твори для дітей стають її покликанням, її щоденною турботою і з часом приносять їй заслужений успіх і любов мільйонів юних читачів. Сама поетеса мала четверо дітей. У 1930 році вона остаточно переходить на творчу роботу, маючи вже десяток — хай здебільшого й невеличких за обсягом — книжок: «Пригоди з автобусом» (1928), «У морі» (1929), «Про Тарасика й Марисю» (1930), «Ясоччина книжка» (1934).       У роки Другої Світової   війни Наталя Забіла жила й працювала в Казахстані. Повернувшись в Україну, очолювала Харківську письменницьку організацію, до 1947 року редагувала журнал «Барвінок». Пізніше, вже в повоєнний час, вона випустила кілька ліричних збірок поезії для дорослих.

    Творчий доробок Наталі Забіли характеризується різноманітністю тем і жанрів. Не випадково український поет Валентин Бичко назвав її творчість «материнською піснею, цікавою, барвистою, розумною, клопіткою, дбайливою». Не забувала письменниця і про набутий в інституті фах історика. Просто і дохідливо розповіла письменниця малюкам про життя наших далеких предків у п'єсі-фантазії «Перший крок» (1968) та у драматичній поемі «Троянові діти», присвятивши її 1500-річчю заснування Києва. У 1972 році ці твори були відзначені літературною премією імені Лесі Українки(отримала першою в Україні).

    До ювілею   « Слова о полку Ігоревім » у 1938 році   Наталія  Забіла переклала  українською мовою декілька уривків зі « Слова…», які неодноразово публікувалися в періодичних виданнях. У  1940 році був виданий  окремою книгою повний переклад-переказ «Слова…», що розраховувався для дітей шкільного віку. Ілюстрував «Слово» чоловік Забіли ,  художник  Дмитро Шавикін.  В кінці   надається  невелика віршована    післямова загального характеру, що декларує патріотичне значення  поеми . Переклад Забіли неодноразово перевидавався . В усі  видання свого перекладу Н.Забіла вносила  поправки та стилістичні зміни. Переклад Забіли  здійснено римованими віршами одного розміру . Це такий легкий вірш, який ураховує специфічну читацьку аудиторію-дітей і юнаків. Такі переспіви сприяють популярності  славетної пам’ятки серед   найширшої читацької маси-підростаючого покоління.                                                         Поетеса широко відома як перекладач та популяризатор в Україні дитячої літератури інших народів. Їй належать переклади творів О. Пушкіна, М. Некрасова, С. Михалкова, А. Барто, С. Маршака, К. Чуковського. Плідно вона працювала і в галузі перекладу з французької, польської та інших мов. Твори самої письменниці перекладалися багатьма мовами.     Крім того, Наталя Забіла була автором підручників «Читанка» для 2 класу (1933) і «Читанка» для 3 класу (1939), які перевидавалися кілька разів. Близько 200 книжок для дітей, більше 5 мільйонів примірників, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку,   видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962), «Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори» в чотирьох томах (1984). Наталя Львівна вела велику громадську роботу. Протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, редакційної ради Дитвидаву, виступала на письменницьких з'їздах і нарадах з питань дитячої літератури як критик і літературознавець.

     6 лютого 1985 року у Києві померла - 82  річна українська дитяча письменниця Наталя Львівна Забіла.   . На її творах  виросло кілька поколінь дітей.  Уміння писати зрозуміло й цікаво, лірично й серйозно залишають її твори актуальними й до сьогодні. Наталя Львівна  по праву вважається зачинателькою сучасної української дитячої літератури.                                            

                                                            Старший науковий співробітник Бунак О.В.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,