До дня пам'яті жертв політичних репресій

 Згадуючи страшні роки
Двадцяті, тридцяті і сорокові роки минулого століття, які радянські історики називали «золотими» роками Радянської влади, залишили по собі дуже страшні згадки. Це були роки масових репресій тодішньої влади проти тих, хто ту владу не признавав і тих хто признавав її, але не завжди був згоден з нею. В ті роки противників радянської влади нагороджували такими прозвищами, як «шпигуни», «троцькісти», «саботажники», «куркулі» та іншими. Читачів тодішніх газет обробляли численними повідомленнями і статтями Генерального секретаря ЦК КПРС Йосипа Сталіна та його поплічників -В.Молотова, Л.Кагановича, Л.Беріі, А.Жданова, Г. Маленкова , які керувалися ідеями Й.Сталіна. Головною думкою однієї з них було те, «…що з просуванням будівництва соціалізму класова боротьба буде жорстокішою». Репресії набирали обертів ще при житті В.І. Леніна і закінчилася після смерті Й.Сталіна у 1953 році. Провідниками і виконувачами репресій були органи ГПУ, НКВС, прокуратура, суди, трибунали. Головні виконавці: Генеральний прокурор СРСР О. Вишинський, керівники НКВС Генріх Ягода (1934-1936), Микола Єжов (1936-1938), Лаврентій Берія (1938-1953). Якщо репресованих не розстрілювали, то висилали у Соловецький концтабір , «Солаг», «Дальлаг» та інші табори.

 Серед репресованих був популярний такий вірш :
«…В час лихой, закон презрев,
Он мог на целые народы.
Обрушить свой державный гнев ».
Це про Й.Сталіна. Дуже багато подій відбулося в той страшний час і на Новгород- Сіверщині. Органи ГПУ, НКВС переслідували колишніх дворян, поміщиків, царських офіцерів, священників, заможних селян. Починаючи з 1920 року на території Новгород- Сіверщини діяли повстанські загони під керівництвом колишнього царського офіцера Юхима Горла біля с. Костобобрів і с.Грем’яч, загони Шуби, Сеніна, Курлешка, отамана Муровця. Всі ці загони згодом були знищені співробітниками ГПУ, НКВС і міліції.
Гонінням Радянської влади стали представники православної церкви. 23 травня 1921 року був заарештований і потім засуджений священик церкви з села Горки Новгород-Сіверського повіту Григорій Єфімовський, якого звинуватили у проведенні антирадянської агітації. З 1923 по 1938 роки на території Новгорода-Сіверського був закритий Спасо-Преображенський монастир, спалена Троїцька, закриті Святомиколаївська, Покровська, Воскресенська, Варваринська церкви. Священники цих храмів були або відсторонені від діяльності або репресовані. Закривалися церкви і в селах Новгород-Сіверського району.
Були репресовані жителі сіл району, які чинили опір представникам радянської влади під час хлібо-заготівель. У 1933 році з колгоспів Новгород-Сіверського району було виключено 559 селян. За замах в листопаді 1933 р. на секретаря сільради с. Горки Приходька слідчі ГПУ засудили і розстріляли двох винуватців – сина куркуля і сина бідняка. Назву прізвища кількох незаможних селян, яких засудили як куркулів : Гуд Марфа – у неї знайшли 150 пудів зерна і дві бочки сала в с. Грем’ч , Коленченко Яків – приховав зерно від здачі державі з с.Шептаки, Перебийніс Петро – зірвав свідомо договір про поставку зерна із с. Кудлаївка та багато інших. Це було у 1932 -1933 роках.
Жертвами репресій стали наші відомі земляки. Колишній випускник Новгород -Сіверської чоловічої гімназії і відомий радянський військовий діяч – комкор Г.Д.Базилевич. Познайомився з Й.Сталіним під час оборони Царицина у 1918 році від білогвардійців. В 1938 р. член ЦК, відповідальний секретар оборони СРСР. У 1938 році звинувачений у військовій змові і розстріляний. Був реабілітований у 1958 році.
Трагічною була доля нашого земляка генерал – лейтенанта білої гвардії Юрія Костянтиновича Гравецького , який закінчив Новгород-Сіверську чоловічу гімназію. Був соратником генерала П.Корнілова. Перебував у Туреччині, після амністії в 1922 р. проживав у Москві, працюючи головним пожежним інспектором. 8 квітня 1931 року разом з кількома бувшими царськими генералами розстріляний на території Ваганьківського кладовища.
Трагічно склалася доля уродженця м. Новгорода – Сіверського О.І. Свідерського, члена колегії Нар-компрода СРСР, який був обвинувачений у шпигунстві і розстріляний в 1931р. Його брат, відомий радянський діяч, теж Олексій Свідерський, після трагічних подій захворів і в 1933 році помер. Його дру-жина, уродженка Новгорода- Сіверського Тетяна Миколаївна Лакида, особистий бібліотекар Й.Сталіна, була розстріляна у 1938році. Трагічно склалася доля колишнього директора Новгород-Сіверської чоловічої гімназії Олександра Олександровича Кононенка, в 1918 р. представника Тимчасового уряду у місті. До 1928 р. працював в органах освіти в Новгород-Сіверському, потім під загрозою арешту переїхав працювати у м. Москву, де був заарештований і розстріляний у 1944 році.
Багатьох поневірянь зазнав виключений у 1934 р. з Новгород-Сіверського історико- краєзнавчого музею директор Степан Антонович Гапеєв, який помер у 1950 році у в’язниці м. Чернігова. В числі репресованих були жителі міста освітянин Дмитро Микитович Горбач (реабілітований у 1950р), вчитель педучилища Юрій Данилович Янчук. Його обвинуватили у тому, що у творі Максима Рильського «Пісня про Сталіна» взяв прізвище вождя у лапки. Одержав за це 25 років і помер у в’язниці. Репресії тих часів залишили страшний слід у історії СРСР і України зокрема. Вони й зараз є предметом вивчення історії СРСР. А вивчати треба для того, щоб вони не повторилися у наші часи.

П.Провозін ст. науковий співробітник краєзнавчого відділу

музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,

квитки онлайн