ВАС ВІТАЄ "ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ"

Музей-заповідник"Слово о полку Ігоревім" було створено на базі краєзнавчого музею та філіалу Чернігівського історико-архітектурного заповідника в 1990 році.

Це єдиний в Україні державний музей, присвячений найвідомішій пам’ятці давньоруської літератури. Зараз до складу заповідника входять: Музей "Слово о полку Ігоревім", Краєзнавчий музей, Успенський собор (1715-22 рр.), Миколаївська церква (1760 р.), Триумфальна брама (1786-87 рр.), Торгові ряди (1856-61 рр.) та склади, Детинець та ін.

МУЗЕЙ "СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ"

Музей "Слово о полку Ігоревім" розмістився" на території Спасо-Преображенського монастиря у Покоях настоятеля. Історичні події постають перед відвідувачами музею у вигляді пам’яток археології періоду Київської Русі, картах-схемах, скульптурах героїв "Слова", реконструкціях жіночого одягу періоду 12ст., а також в оригінальних жіночіх прикрасах. У вітринах музею представлено дореволюційні (до1917р.) та сучасні видання "Слова", його переклади іноземними мовами. Надзвичайно цікавими є зібрання стародруків 17-18ст., колекція ікон 18- поч. 20ст. (зокрема народних), археологічні знахідки кінця 12 - поч. 20ст., реконструкції обладунків давньоруського воїна 12-13ст. тощо.

КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

засновано в 1920р. Він успадкував частину зібрання старожитностей відомого мецената і колекціонера середини 19 ст. М. Судієнка і складався з трьох відділів: археологічного, художнього та церковної старовини.

У 1929р. Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський монастир оголосили державним історико-культурним заповідником. Музей перевели на територію обителі та розмістили в будинку колегіуму. Він став значним культурним і краєзнавчим осередком на Новгороді-Сіверщині. Першим директором був С.Гапєєв. Під час нацистської окупації музей пограбовано. Вдалося зберегти лише незначну частку експонатів, яка і стала основою для відтворення закладу після визволення міста. Втім, за рішенням вищих органів влади, у 1954р. музей закривається. Повторне відкриття музею відбулося лише через 12 років. З 1975 р. заклад набуває статусу історико-краєзнавчого музею. З 1990 р. краєзнавчий музей на правах відділу у складі історико-культурного музею-заповідника "Слово о полку Ігоревім".

За час існування зібрано чимало експонатів, підібрано цікаві колекції археології, нумізматики, етнографії та побуту, декоративно-прикладного мистецтва, фото- та документальні групи. В його фондосховищах зберігається близько 30 тис. експонатів, що розкривають історію краю з прадавніх часів і до наших днів.

УСПЕНСЬКИЙ СОБОР (1715-22 рр.)

У давньому центрі міста підноситься і панує над ним мурований Успенський собор - одна з найбільш відомих пам’яток Сіверщини. Його просторова композиція втілює в камені вироблений у дерев’яному храмобудівництві Лівобережжя тип дев’ятидільної п’ятиверхої церкви. Ймовірно, фундатором церкви був гетьман Іван Скоропадський.

У 1820 р. з заходу до собору прибудовано двоярусну дзвіницю та критий перехід до неї. Збереглися фрагменти іконостаса першої половини 18 ст. - Царські врата, ікони "Спас", "Богородиця", "Покрови Богородиці", "Трійця".

МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА (1786-87 рр.)

Дерев’яна однобанна церква, розташована на краю високого плато. Її споруджено у 1760 р. Складена з брусів на цегляному підмурку. Зовні стіни вертикально пошальовані, з використанням нащильників. Споруда хрещата у плані, семизрубнна; верх двозаломний. Під час ремонту 1820 р. добудовано бічні вівтарі й присінки з ґанками та портиками. Миколаївська церква належить до найвизначніших, добре збережених витворів народного дерев’яного будівництва Чернігово-Сіверщини 18 ст.

ТОРГОВІ РЯДИ (1856-61 рр.)

Побудовані на місті старовинного рову, що оточував Дитинець Новгорода-Сіверського, на старому міському торжищі. Комплекс складається з двох довгих одноповерхових прямокутних будівель. Вони звернені на південь аркадами галерей. Під одним з корпусів є великі склепінчасті підвали. Торгові склади зведено одночасно з Торговими рядами. Мурований одноповерховий, прямокутного плану будинок на підвалі виходить на колишню торгову площу міста. Торгові ряди разом зі складами утворюють єдиний архітектурний ансамбль.

ТРИУМФАЛЬНА БРАМА (1786-87 рр.)

Пам’ятка споруджена коштом місцевої громади на честь російської імператриці Катерини ll, яка відвідала Новгород-Сіверський,подорожуючи до Криму. Мурована, з арковим перекриттям над широким проїздом. Фасади, звернені до міста та монастиря, мають однакове архітектурне вирішення. По боках, на тлі пілонів - подвійні колони іонічного ордера. Тріумфальна брама - єдиний на Чернігівщині зразок архітектури класицизму подібного типу. На бічних пілонах між колонами розміщено герби десяти повітів Новгород-Сіверського намісництва (1781-96 рр.)

ДИТИНЕЦЬ НОВГОРОДА-СІВЕРСЬКОГО (городище, Замок)

Містився на високому (бл. 50м) обривистому останці правобережної тераси р. Десна. З півночі межував з краєм тераси і водами Десни, що підступали до самого підніжжя городища; з інших боків - глибокими й широкими ярами. Майданчик неправильної форми був оточений валом (зберігся тільки на окремих ділянках), в’їзд був з півдня та проходив по спеціальному насипу, що тягнувся з дна яру на майданчик. У 9 - 10 ст. на Замку знаходилося городище романської культури, у кінці 10 ст., після пожежі, на його місті спорудили нову фортецю. Стародавні оборонні споруди Дитинця збудовані в кінці 10 ст., були реконструйовані у 12 ст., в результаті чого міцність валів збільшилася вдвічі. Як стверджують археологічні та писемні джерела, на Дитинці містилася резиденція новгород-сіверських князів. Саме звідси у 1185 році вийшов у свій знаменитий похід князь Ігор Святославич.