Археологія має велике соціально-культурне значення, оскільки є однією з історичних дисциплін, яка дає нам можливість зазирнути в далеке минуле, реконструювати його за численними артефактами. Археологи відкривають світ пращурів, що лежить в основі нашого сьогодення,
роблять вагомий внесок у світову культуру.
День археолога допомагає привернути увагу до важливої суспільної ролі археології як науки.
Археологію вважають прикладною наукою, яка вивчає традиції і коріння, основи ремесла, житло і культуру – все, що представляє собою цивілізація. Завдяки археологам ми маємо можливість вивчати речові джерела, розкриваючи для сучасного світу нові знання з області минулого. Вона завжди пов’язана з фактами, з якими не посперечаєшся.
Знахідки археологів знаходяться в музеях та в приватних колекціях, представляючи високу історичну та культурну цінність.
В Україні перші задокументовані археологічні розкопки датуються XVII століттям — саме тоді за наказом митрополита Київського і Галицького Петра Могили було здійснено розкопки та відбудову зруйнованої під час захоплення Києва монголо-татарами Десятинної церкви. Взагалі територія України виявилася багатою на археологічні знахідки, зокрема, серед пам’яток кам’яно-мідної доби центральне місце займає відкриття землеробської культури Трипілля.
Початок археологічного вивчення Новгород-Сіверщини припадає на кінець ХІХ–початок ХХ ст. і пов’язаний з діяльністю Д. Самоквасова, С. Гатцука, І.Абрамова. Їм вдалося вперше зібрати, систематизувати та опублікувати досить значні за обсягом дані щодо археологічних пам’яток регіону. Систематичні ж археологічні дослідження Новгород-Сіверщини розпочались в 50-х роках ХХ ст. У 1954 – 1956 рр. у Спасо-Преображенському монастирі М. Холостенко виявив фундаменти давньоруського храму. Через кілька років розкопки на території міста провів І. Єдомаха. Протягом трьох польових сезонів (1959, 1960 та 1962 рр.) він здійснював розкопки у різних районах стародавнього Новгород-Сіверського (дитинець, окольний град, поділ, Спасо-Преображенський монастир). На жаль, результати розкопок не були їм оприлюднені та лишились невідомими для
широкого науковому загалу.
На території Новгород-Сіверського району Чернігівської області виявлено чимало пам’яток історії та археології різних періодів.
В День професійного свята археологічної спільноти згадаємо імена археологів, які працювали на Новгород-Сіверщині і зробили неоцінений внесок в дослідження історії краю.
Моця О.П. – український археолог, професор, завідувач відділу інституту археології. Автор і співавтор понад 330 наукових праць. У 1980–1984рр. — брав участь у роботі Новгород-Сіверської
археологічної експедиції ІА НАН України; Його ім’я нерозривно пов’язане з історією археологічного вивчення багатьох літописних центрів Чернігово-Сіверського, Київського й Галицького давньоруських князівств. О.П. Моця керував та брав активну участь у археологічних розкопках та розвідках літописних міст та їх середньовічних округ: Чернігова, Норгорода-
Сіверського, Шестовиці, Батурина, Рогощі, Седнева, Липового, Клонова, Автуничів (Чернігівщина), Зеленого Гаю (Сумщина), давньоруського Поросся — Богуслава, Білої Церкви, Яблунівки, Торчеська тощо.
Казаков А. Л. працював в інституті археології НАНУ старшим науковим співробітником з 2006 по 2021 рр. Кандидат історичних наук. У його здобутку напрацювання з історії та археології Чернігова, Любеча, Новгород-Сіверського, Остра, Глухова тощо; В 1994-99рр. та 2001-04 рр. брав участь у
роботах Новгород-Сіверської експедиції.
Черненко О. Є. – кандидат історичних наук, доцент кафедри Історії України, археології та краєзнавства ЧНПУ ім. Т. Г. Шевченка. Керівник Чернігівської, Новгород-Сіверської та Мезинської археологічних експедицій. Авторка понад 200 наукових праць.
Кедун І. С. 2012 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Новгород-Сіверський та його округа в Х-ХІІІ ст.». Автор понад 80-ти наукових праць. Керівник кількох археологічних експедицій (Ніжин, Новгород-Сіверський). Науковий керівник спільної науково-дослідної археологічної лабораторії Інституту Археології НАН України та НДУ
імені М. Гоголя. Від 2013 року під його керівництвом проводились розвідки та розкопки в Ніжині та Новгороді-Сіверському. Під час робіт вдалось зафіксувати залишки споруд Х – ХVІІ ст. та зібрати колекцію різноманітних археологічних матеріалів. Його археологічні дослідження Новгорода- Сіверського знайшли втілення в роботах: «Розкопки в м. Новгород-Сіверський у 2008 р.» (2009 р.),
«Дослідження в Ніжині та Новгороді-Сіверському в 2009 р.» (2010 р.), «До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського» (у співавторстві, 2013 р.), «До питання про розвиток селітряного промислу в Новгороді-Сіверському» (2014 р.) тощо.
Чернігівська область
м. Новгород-Сіверський,
вул. Слобідська, 1
