29 січня - день пам’яті Героїв Крут.

105 років тому, українці стримали наступ більшовицької армії на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.
Знакова та трагічна подія трапилася біля залізничної станції Крути, за 130 км на схід від Києва поблизу м. Ніжина. Збройний загін УНР під командуванням Аверкія Гончаренка в складі курсантів Першої Київської юнкерської школи ім. Б.Хмельницького, студентів та гімназистів Студентського добровольчого куреню (до 520 українських воякiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою) спробував зупинити наступ військ «Червоної гвардії» (вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію) під проводом есера, колишнього підполковника царської армії М. Муравйова.
Зазнавши втрат, загін відступив, затримавши просування більшовицьких військ на 1 добу. Це дало змогу делегації УНР укласти в Бресті мирну угоду з Німеччиною та її союзниками. Під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська група з 27-ми хлопців, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Декілька поранених відправили на лікування у Харків.
Мужність та стійкість юнаків, які захищали станцію Крути і ціною власного життя готові були зупинити багаточисельного ворога, вразила сучасників. Така поведінка юнаків дисонувала загальним настроям апатії та байдужості, які панували як у регулярному війську, так і в суспільстві – Ніжинсько-Конотопський напрямок утримували 622 та 414 полки УНР, але при наближенні «червоногвардійців» вони оголосили про нейтралітет. Це саме зробили військові частини, розташовані в Бахмачі, Конотопі, Ніжині, Кролевці та інших містах.
У березні 1918р., після окупації України німцями та поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради тіла юнаків були урочисто перепоховані на Аскольдовій могилі в Києві. Бій під Крутами перетворився на одну з культових легенд української національної історії.
Вшановуючи пам’ять загиблих під Крутами, низько схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя в боротьбі за єдину, неподільну, незалежну Україну.