20 грудня 1931 року у с. Загребелля на Сосниччині народився майбутній громадський діяч, письменник, лауреат обласних премій ім. Михайла Коцюбинського та ім. Бориса Грінченка, дисидент Микола Петрович Адаменко. Дитинство та юність припали на важкі часи, але це не завадило талановитому юнаку вступити на філологічний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка. Хоча мріяв стати журналістом, бо мав до цього хист.
Майстерність складати вірші проявилась ще в дитинстві та вдосконалилась у студентські роки. Через проукраїнські переконання був заарештований за «антирадянську націоналістичну діяльність» і засуджений на 10 років таборів. Ув’язнення відбував на Північному Уралі, на лісоповалі в Нироблагу. Через три роки його справу переглядають та звільняють за відсутністю складу злочину, хоча й не реабілітують. Декілька років Микола Адаменко працює різноробом. Зрештою 1962 року реабілітується і поновлюється в університеті, після закінчення якого у 1964 році був направлений до села Полюшкине Новгород-Сіверського району. Вісім років викладав у місцевій школі українську мову, літературу та співи. Талановитий вчитель зумів згуртувати навколо себе здібних учнів і створити музичний ансамбль народних інструментів. Також Микола Петрович доклав максимум зусиль, аби покращити культурне життя на селі. Ним був організований аматорський хор з місцевих жителів. Обидва колективи стали постійними учасниками масових заходів школи та села. У 1972 році повертається до рідної Сосниці, де продовжує викладацьку діяльність.
Протягом всього життя Микола Адаменко не полишав художнє слово, постійно публікувався в періодичних виданнях. В 1985 році вийшла друком перша його збірка «Повінь». Він стає членом Спілки письменників України. Згодом виходять ще декілька поетичних збірок та літературних доробків, правда, в самвидавному вигляді.
У 2001 році вийшов його роман "Закон-тайга" про перебування у таборі. Ця повість стала книжкою року і принесла літературні премії ім. Бориса Грінченка та Михайла Коцюбинського. У творчому доробку письменника є і публіцистика та краєзнавчі розвідки, що стали своєрідним посібником з історії рідного краю.
На долю Миколи Адаменка випали важкі випробування, та він завжди залишався доброчесним та вірним своїм переконанням. Його бунтарський дух не змогли придушити арешт та заслання - до останнього був патріотом.













