Щороку, третьої неділі травня в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом.
Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.
Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КДБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.
Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих або розстріляних у позасудовому порядку органами НКВС у Києві.
Сьогодні політичний режим путінської росії знову відтворює найжахливіші сторінки історії в Україні. рф продовжує ганебну практику геноциду. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів - все це стало моторошною реальністю для українців. Буча, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, Херсон… Сотні українців було заарештовано з «обвинуваченнями» за різними статтями. Десятки тисяч мешканців країни були примусово заслані в найвіддаленіші куточки рф.
День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет, а й за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики в XXI ст.