Костянтин Максимович Зінківський.

8 червня 1907 року в Катеринославі (нині Дніпро) побачив світ україномовний переклад, однієї з найвідоміших пам’яток давньоукраїнської літератури "Слово о полку Ігоревім" авторства Костянтина Зінківського - українського поета, перекладача та педагога. Щоправда, не зважаючи на високу оцінку праці (мовознавці відзначили простоту викладу та точність перекладу тексту), – за життя Костянтина Максимовича Зінківського був опублікований лише один уривок "Думи про похід Ігорів – плач Ярославни. Повністю переклад побачив світ через вісім років після смерті поета, в 1967-му. Наразі у відділі рукописів Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка під архівним номером 3319 зберігається автограф. Акуратно, чітким каліграфічним почерком заповнено 18 аркушів шкільного зошита. В кінці перекладу – дата і підпис "19 8/IV 07, Катеринослав. К.Зіньківський". В архіві Івана Франка під номером 1630 на сторінці 273 зберігається також лист Костянтина Зінківського до Івана Франка з проханням надрукувати його працю. Власне, прохання було виконано частково. В журналі "Зоря" – літературно-науковому та громадсько-культурному часописі надруковано лише частину – "Плач Ярославни".
"...То не ворон чорний кряче, Не зозуленька кує, — Ярославна тужить-плаче, Раним-рано сльози ллє...
Автор віршів та поем, низки підручників, посібників та наукових праць з педагогіки Костянтин Максимович Зінківський прожив довге життя, наповнене творчими здобутками та наполегливою працею на педагогічній ниві.
Паралельно з перекладом "Слова о полку Ігоревім" в 1906 році працював над поемою "Зруйнований мур". Пізніше – над переспівами з Гайнріха Гейне та власною поезією. І все ж найбільш відомою літературною роботою Костянтина Зінківського є переклад "Слова...". Простота його мови дає можливість читачеві більш глибоко поринути в образи, зрозуміти важливі думки. Стиль письма – чоловічий, простий, охайний. "...Слава Ігореві та дружині його, Слава їм на всі довгії віки! Й Володимирові, його синові – теж, Й Всеволодові, турові буйну! Поздоров, боже, князів з дружиною їх, Що з поганими храбро змагались, Захищали од них православних христян! Князям слава та храбрій дружині! Амінь."
Мовознавці вважають, що тільки цієї роботи досить, щоб пам’ять про видатного запорожця Костянтина Зінківського, 150-річчя від дня народження якого ми відзначаємо 29 травня, – залишилась в українській літературі назавжди.