Павло Павлович Охріменко.

16 липня 1919 в с.Солониця, Лубенського району на Полтавщині народився Павло Павлович Охріменко — український літературознавець, фольклорист, доктор філологічних наук, професор (1959), академік АН Вищої школи України (1993), член Спілки письменників України, дослідник "Слова о полку Ігоревім".
1937 році — навчання в Київському державному університеті імені Т.Г.Шевченка, де з відзнакою закінчив філологічний факультет.
1945 року, після закінчення університету, П.Охріменко став викладачем Сумського педінституту. Та викладав тут недовго. Влада зробила все, аби талановитий початківець-вчений не мав змоги докласти зусиль для розвитку української культури: в Україні всі вузи перед ним зачинилися. Вдалося влаштуватися в Молдові, а потім у Гомельському університеті.
У 1972 році запрошують повернутися до Сумського педінституту: тут була криза з викладачами, жодного доктора наук філології. І він очолив кафедру російської і зарубіжної літератури.
На Сумщині П.Охріменко повертається до свого, ще студентського, зацікавлення «Слова о полку Ігоревім». І якраз вчасно для української наукової думки: саме тоді вчені росії безапеляційно проголошують пам’ятку набутком російської культури. Павло Павлович же твердо й аргументовано розбиває докази провідного російського словознавця — академіка Б.Рибакова. Поставив Охріменко і крапку в питанні, де відбувався відомий плач Єфросинії Ярославовни. Зробив вагомий внесок і в інші проблеми вивчення давньоукраїнського епосу, став одним із чільних авторитетів з-поміж словознавців Європи, та й світу. Й недаремно культурна громадськість визнала, що центром підготовки до 800-річного ювілею «Слова о полку Ігоревім» стали саме Суми. Тут, під керівництвом П. Охріменка, протягом десятка років відбулося вісім семінарів з вивчення пам’ятки, які набули статусу міжнародних.
Професор Охріменко відомий і як бібліофіл, дослідник книг і бібліотек. В його книгозбірні було понад 6 тисяч книг різними мовами.
Помер у грудні 1997 р. Сумах. Похований на Чернігівщині, у м. Сновськ.