#Сторінки_історії_музею
З вересня 1990 р. розпочався новий етап у розвитку музейної справи на Новгород-Сіверщині. За рішенням Чернігівського облвиконкому № 220 від 27 серпня 1990 р. в місті почав функціонувати державний історико-культурний музей-заповідник « Слово о полку Ігоревім». На правах відділу до його складу ввійшов і краєзнавчий музей. Першим директором заповідника став відомий дослідник-славіст Святослав Воїнов. Заклад розміщено на території Спасо-Преображенського монастиря, в розпорядження отримав всі будівлі архітектурного комплексу. Відомий художник-монументаліст Заслужений діяч мистецтв А.Гайдамака розробив проект, згідно якого монастирські будівлі мали бути пристосовані під музейний комплекс. 1999 р. монастир став діючим чоловічим. Після масштабної реставрації (1997-2004) музей розташовується в Покоях настоятеля.(Рис.3) Заповіднику були передані архітектурні пам’ятки міста. В межах своєї компетенції музей займається пам’ятко-охоронною діяльністю. На сьогодні музейні фонди складають близько 58,5 тис. одиниць зберігання, з них 27,2 тис. одиниць основного фонду. Сформовані колекції етнографії, нумізматики, іконопису, декоративного різьблення, археології. Музей має наукову бібліотеку. З січня 2019 р. видає газету «Новгород-Сіверські старожитності», яка накладом 300 екземплярів виходить чотири рази на рік.
Не можна обійти увагою розвиток шкільних музеїв, метою створення яких було не тільки їх використання в учбовому процесі, а й виховання молоді в дусі радянського патріотизму та інтернаціоналізму. В другій половині ХХ ст. вийшов цілий ряд Постанов і Положень про шкільні музеї (1964, 1974, 1985). Одним з перших розпочав свою роботу з кінця 1962 р., музей при міській школі-інтернаті (зараз гімназія ім. К.Д.Ушинського). Його створив і довгий час очолював вчитель історії І.К. Коломієць. При музеї працювало історичне товариство «Літописець», яке поділялося на кілька секцій – археологічну, історико-краєзнавчу та ін. Члени товариства займалися пошуковою, дослідницькою роботою, вивчали методику збору експонатів, порядок їх реєстрації та зберігання. Через екскурсійну діяльність популяризували пам’ятки матеріальної і духовної культури краю. Щорічно музей відвідувало до 3тис. чол. На жаль, знаний в Україні шкільний музей припинив своє існування.
Протягом 1964-1968 рр. в Новгород-Сіверському районі було відкрито десять музеїв і чотири музейні кімнати на громадських засадах. Крім двох музеїв, розташованих в місті, музеї виникли в селах Орлівка, Кам’янська Слобода, Красний Хутір (при школі-інтернаті), Грем’яч, Кудлаївка, Дігтярівка, Печенюги, Смяч. Музейні кімнати історико-краєзнавчого профілю існували в селах Араповичі, Дробишево, Горбове, Вороб’ївка . Основним місцем їх розташування були сільські клуби або Будинки культури. Відповідно опікувались ними завідуючі клубами або директори Будинків культури. В цілому на 1969 р. музейний фонд сільських музеїв нараховував близько 12100 одиниць зберігання, з них основного фонду - близько 3950 одиниць . В 1980-х роках кількість музейних установ в місті і селах збільшилась до 25. В цей період більшість сільських музеїв розміщувалась в учбових закладах. Це були музейні кімнати історії села, етнографічні або Бойової слави, музейні куточки. Єдиний музей – археологічний, створений вчителем історії І.Ф. Іванченко в с.Смяч, мав окреме приміщення з 2-х кімнат. З отриманням Україною незалежності прийнято Закон України «Про музеї та музейну справу», ряд Постанов та Положень про шкільні музеї, які удосконалювали роботу музеїв в освітніх закладах, їх переорієнтування на формування національної свідомості, розвиток патріотизму через дослідження і вивчення історії рідного краю. Та зараз спостерігається досить негативне явище. У зв’язку зі скороченням мережі освітніх закладів зменшилася і кількість шкільних музеїв. Натомість створюються нові. Інтерес до минувшини породжує виникнення цікавих етнографічних об’єктів. Так, в с. Кудлаївка в покинутому обійсті, в серпні 2019 р. відкрито хату-музей сільського побуту середини ХХ ст. Ще один музей відкрито в с. Слобідка. Він присвячений воєнним подіям на сході країни і загиблим землякам - новгород-сіверцям. Музей розміщено в хаті одного із загиблих в зоні ООС. В подальшому він має стати базою для районного осередку військо-патріотичного виховання молоді. Опікуються музеями сільські громади.
Таким чином, музейна справа на Новгород-Сіверщині пройшла нелегкий шлях свого становлення та розвитку, який нараховує не один десяток років. Осередком розвитку була і залишається музейна установа міста.
Чернігівська область
м. Новгород-Сіверський,
вул. Слобідська, 1
