Тарас Шевченко.

9 березня 2024 року минає 210 років від дня народження Тараса Шевченка.
Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна – близько 1200 робіт.
Значне місце в творчості Т.Шевченка посідає "Слово о полку Ігоревім". Цю пам’ятку він добре знав ще до заслання.
Під час заслання, в 1854 р., в листах до А.О.Козачківського та О.М.Бодянського Шевченко пише, що готується перекласти "Слово о полку Ігоревім" українською мовою та просить надіслати йому текст пам’ятки. Але з різних причин тексту він так і не отримав. Перекладати "Слово" поет почав тільки в червні-вересні 1860 р. Готуючись до цієї відповідальної роботи Шевченко придбав кілька видань "Слова" - М.О.Максимовича, М.В. Гербеля, М.Ф.Грамматіна. Захоплений ідейною силою і художньої красою пам’ятки, Тарас Григорович дуже багато і наполегливо працював над перекладом. Навіть до нашого часу в рукописах поета збереглося кілька чорнових варіантів перекладу "Плачу Ярославни" і "Битви на Каялі". Дослідники давно звернули увагу на те, що Шевченко не випадково переклав саме ці уривки твору. Він виокремив із пам’ятки один з найпоетичніших епізодів - плач дружини Ігоря, і найдраматичніший момент - опис битви між русичами й половцями на ріці Каялі.
Плач Ярославни
В Путивлі-граді вранці рано
Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кує,
Словами жалю додає.
 Полечу, каже, зигзицею,
Тією чайкою-вдовицею,
Та понад Доном полечу,
Рукав бобровий омочу
В ріці Каялі. І на тілі,
На княжім білім, помарнілім,
Омию кров суху, отру
Глибокії, тяжкії рани...
Битва на Каялі
...І бились день
І другий бились
Та коло полудня на третій
Поникли Ігореві стязі.